Сортування сміття – зміни в законодавстві

Джерела: nachasi.com та hmarochos.kiev.ua

У 2016 році українці викинули 11 мільйонів тонн побутового сміття. Утилізовано чи перероблено з них лише 5,7%. Решту було поховано на полігонах. На цьому тлі несподіванкою виглядає новина, що з 1 січня 2018 року Україна взяла на себе зобов’язання сортувати все сміття за видами матеріалів, з яких воно зроблено. При цьому придатні для повторного використання відходи потрібно відправляти на відповідні підприємства, небезпечне сміття має бути знешкоджене, а захоронення відходів стає забороненим.

Звідки взявся новий закон

Через Асоціацію між Україною та ЄС наша країна взяла на себе низку зобов’язань, зокрема, щодо наближення українського екологічного законодавства до європейських норм та стандартів. При цьому діючий Закон «Про відходи» існує аж з 1998 року, а поправка до нього, що відповідає Директивам ЄС та стосується сортування сміття, була прийнята у вже далекому 2012 році. Отже Україна мала, здавалося б, достатньо часу, щоб підготуватися до моменту набуття чинності вищезгаданого закону.

Неприваблива реальність

Наразі у відповідному законі України немає чітко прописаного переліку послідовності дій із побутовими відходами. При цьому передбачене покарання за захоронення необроблених побутових відходів: для громадян штраф становитиме від 16 до 64 тисяч гривень, а посадовці та підприємці сплачуватимуть від 40 до 120 тисяч гривень. Теоретично кожен населений пункт повинен мати інфраструктуру для роздільного збору, зберігання та переробки різних типів відходів.

На практиці переробкою окремих видів сміття займається невелика кількість приватних підприємств. В Україні є 22 сміттєсортувальні лінії, один сміттєспалювальний завод та три сміттєспалювальні установки. Роздільний збір побутових відходів впровадили у 575 населених пунктах. Наше сміття щороку прямує на більше ніж 5000 полігонів, чия площа становить понад 9000 гектарів. При цьому кожен рік у приватному секторі додатково виявляють близько 29 000 несанкціонованих сміттєзвалищ.

Плани держави

В минулому році Кабмін схвалив «Національну стратегію поводження із відходами», де передбачено до 2030 року створити 800 нових потужностей з вторинної переробки та утилізації сміття, також поставлено за мету зменшити обсяг захоронення побутових відходів з 95% до 30%. Для потреб Києва планується до 2020 року побудувати сміттєпереробний завод у Борисполі. Також до 2025 року мають оновити наявний сміттєспалювальний завод «Енергія», запровадивши систему хімічного очищення газів.

Смітник №1

Пуща-Водиця – одне з улюблених місць відпочинку киян та мешканців Київської області. Літніми вечорами у вихідні майже неможливо протиснутися в переповнені маршрутки, що прямують сюди. А понеділковими ранками так соромно виходити на зупинку громадського транспорту, яка потопає в смітті! Якщо б запровадили рейтинг найзабрудненіших міських курортів, Пуща посіла б почесне перше місце. Всі ми це розуміємо, ми навіть знаємо, хто в цьому винен: туристи, які не забирають сміття з місць свого відпочинку додому, сусіди, які підкидають непотріб у наші баки та залишають у лісі, місцеві, які кидають недопалки просто під ноги, комунальні служби, які не вивозять відходи завчасно на переповнені полігони подалі від наших очей та носів, держава, яка не встановила для нас правильні баки, не збудувала сучасні заводи, не написала нормальні закони…

Але головне питання, з нашої точки зору, полягає в тому, чи є у мешканців Пущі-Водиці достатньо громадянської самосвідомості для того, щоб зарадити проблемі зі сміттям – не зважаючи на жодні зовнішні чинники.

To be continued…

Інформація для статті зібрана за підтримки нотаріуса Світлани Лисань, вул. Новікова-Прибоя, 18, 0505945032, Facebook: «Нотариус в Пуще-Водице».

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *