Права і свободи громадян

Тетяна ПІОНТКОВСЬКА, Мар’яна ЖЕЛЕЗНЯК. 

Що таке Конституція? З якою метою вона була створена? Що спільного і чим відрізняються конституції різних країн? З часткової відповіді на ці питання ми розпочинаємо цикл публікацій, присвячених громадянській освіті. В центрі цієї статті – права людини через призму Основного закону чотирьох країн.

Історична довідка

Конституція є своєрідним договором між населенням і державою. Вона описує і встановлює розподіл влади в країні. Конституція є головним нормативно-правовим актом держави, тобто вона має вищу юридичну силу і повинна бути відносно стабільною. Конституція допомагає самоідентифікувати націю, відповідно, усі конституції – різні. Спільне в них те, що усі вони регулюють та обмежують повноваження органів влади. У всіх сучасних конституціях містяться норми, які закріплюють основні права та свободи громадян.

Прообразами Конституції були законодавчі акти, які діяли в давньогрецьких полісах. Першою ж саме Конституцією вважається Статут Князівства Литовського, прийнятий у 1529 році. Пізніше було створено Конституцію Республіки Сан-Марино 1600-го року, яка діє й понині. У 1710 році з’явилася українська Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорізького з козацтвом, затверджений шведським королем. Першою в світі сучасною Конституцією, яка офіційно встановила правовий статус громадянина, вважають Конституцію США 1787 року.

США, ФРН та Франція

Ключовим словом, з якого починається перелік прав людини в Конституції США, є свобода. Основні права людини закріплені у перших десяти поправках до Конституції (неофіційна назва Bill of Rights), запропонованих Джеймсом Медісоном. У них йдеться про: свободу релігії, слова, друку, право на мирні збори й звернення до уряду з петиціями; право громадян носити зброю; заборону розміщення військ у будинках без згоди власника у мирний час; заборону на необґрунтовані обшуки, арешти та вилучення майна; заборону на позбавлення життя та свободи без судового розгляду.

У Німеччині права людини є центральною ідеєю Основного закону – Конституції, яку було створено після Другої світової війни у західній окупаційній зоні і яка є відповіддю на урок, вивчений країною в результаті узурпації влади Гітлером. У першому параграфі йдеться про недоторканність гідності людини. Далі зазначено, що кожен має право на вільний розвиток особистості, якщо він не порушує прав інших; право на життя та фізичну недоторканість; що усі люди рівні перед законом, мають свободу віросповідання та совісті; що ніхто не може бути примушеним до військової служби зі зброєю.

У Франції діє Конституція 1958 року, що спирається на Декларацію прав людини й громадянина від 26 серпня 1789 року. Відповідно французькій Конституції люди народжуються й залишаються вільними і рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі; увесь суверенітет належить нації; свобода полягає у можливості робити усе, що не шкодить іншому. Відлуння Французької революції чути в цих строках.

Сучасна Конституція України

Основний закон України ухвалений 28 червня 1996 року. В її першому розділі висвітлюються положення про те, що Україна є республікою, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Права, свободи та обов’язки громадянина закріплені у другому розділі. Згідно з ним усі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах; кожна людина має право на вільний розвиток особистості; ніхто не може бути позбавлений громадянства й права змінити громадянство; Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Права людини є здобутком тисячолітньої боротьби за краще життя, яка ніколи не вщухає. В кожній країні, якою б успішною і стабільною вона не виглядала ззовні, триває постійний тиск на «владу» з боку «звичайних людей». Демонстрації, петиції, фейсбучні скандали і застільні суперечки про політику та економіку свідчать про здоровий стан громадянського суспільства. А от фрази «від нас нічого не залежить» і «там зверху розберуться» – навпаки. Біда в тому, що як тільки громадяни припиняють користуватися своїми правами, їх права зникають, спочатку на практиці, а з часом і на папері. А щоб вміти користуватися ними, ми в першу чергу повинні про них знати.

 

 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *